1. Властивість або стан, що характеризується наявністю семи складових частин, елементів або членів; структура, що складається з семи компонентів.
2. У математиці, логіці або лінгвістиці — характеристика судження, рівняння, конструкції тощо, яка містить сім членів або значущих елементів.
3. У філософії та теорії систем — принцип організації, заснований на семи базових елементах або етапах.