Значення
-
Властивість або стан, що характеризується наявністю семи складових частин, елементів або членів; структура, що складається з семи компонентів.
-
У математиці, логіці або лінгвістиці — характеристика судження, рівняння, конструкції тощо, яка містить сім членів або значущих елементів.
-
У філософії та теорії систем — принцип організації, заснований на семи базових елементах або етапах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. семичленність, р. семичленності, д. семичленності, з. семичленність, о. семичленністю, м. семичленності, к. семичленносте