семплинг

[sɛmplɪnɦ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У музиці — техніка створення композиції шляхом запису та подальшого використання фрагментів (семплів) чужих акустичних чи електронних записів, які можуть трансформуватися, повторюватися або компонуватися в новий твір.

  2. У статистиці та соціологічних дослідженнях — процес відбору вибірки (підмножини) одиниць із генеральної сукупності для їх вивчення з метою зробити висновки про всю сукупність.

  3. У цифровій обробці сигналів та звукозапису — перетворення аналогового сигналу (наприклад, звуку) на цифровий шляхом вимірювання його параметрів через рівні проміжки часу (дискретизація).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. семплинг, р. семплингу, д. семплингові, з. семплинг, о. семплингом, м. семплингові, к. семплингу

Більше записів