Процес набуття ознак, властивостей або функцій семіології (науки про знаки та знакові системи); перетворення на предмет вивчення семіології.
У літературознавстві та культурології — методологічний підхід або тенденція до аналізу явищ культури, мистецтва та тексту переважно або виключно через призму семіології, розглядаючи їх як системи знаків, що підлягають дешифруванню.