1. (історичний термін) Сукупність селюків — представників дрібної шляхти, яка проживала в селах та займалася землеробством, особливо поширена на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
2. (суспільний термін) Стан, соціальна верства, до якої належали селюки; дрібна сільська шляхта як окрема соціально-правова категорія.