Значення
-
(історичний термін) Сукупність селюків — представників дрібної шляхти, яка проживала в селах та займалася землеробством, особливо поширена на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
-
(суспільний термін) Стан, соціальна верства, до якої належали селюки; дрібна сільська шляхта як окрема соціально-правова категорія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. селюцтво, р. селюцтва, д. селюцтву, з. селюцтво, о. селюцтвом, м. селюцтві, к. селюцтво