селюк

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «селюх» — сільський житель, селянин (зазвичай вживається з відтінком простоти, невитонченості або зневаги).

2. (переносно, розм.) Людина з провінційними звичками, обмеженим кругозором, необізнана в сучасних міських нормах поведінки чи культури.

3. (діал., західні регіони) Чоловік із села, селюх; іноді вживається як звертання до знайомого селянина.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |