Значення
-
Селянин-одноосібник — селянин (селянська родина), який у період колективізації сільського господарства в СРСР (кінець 1920-х — 1930-ті роки) вів індивідуальне, одноосібне господарство, відмовляючись вступати до колгоспу.
-
Селянин-одноосібник — власник невеликого індивідуального селянського господарства, що існувало в УСРР у 1920-х роках до початку масової колективізації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. селянин-одноосібник, р. селянина-одноосібника, д. селянинові-одноосібникові, з. селянина-одноосібника, о. селянином-одноосібником, м. селянині-одноосібникові, к. селянине-одноосібнику