селітра

[sɛlitrɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Мінерал, природна нітратна сіль (азотнокисла сіль) калію, натрію або амонію, що використовується як добриво та у виробництві вибухових речовин (пороху).

  2. Технічна назва азотнокислих солей (нітратів), зокрема калієва селітра (KNO₃), натрієва (чилійська) селітра (NaNO₃), амонійна селітра (NH₄NO₃).

  3. У розмовній мові — білуватий порошок алий нальот, що утворюється на стінах або ґрунті через висолення (міграцію та кристалізацію солей).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. селітра, р. селітри, д. селітрі, з. селітру, о. селітрою, м. селітрі, к. селітро

Більше записів