1. (біол., мед.) Пов’язаний із самоінфікуванням або самозараженням; такий, що виникає внаслідок попадання в організм власних виділень або патогенних мікроорганізмів з одного вогнища інфекції в інше всередині того ж організму.
2. (психол.) Характеризується або стосується стану, коли джерелом сильних запахів (наприклад, поту, сечі) є власне тіло людини, що сприймається як обтяжливе та може призводити до соціальної ізоляції.