Значення
-
Властивість бути вибірковим, здатність до відбору або розрізнення; вибірковість.
-
У техніці та науці — характеристика пристрою, системи або методу, що полягає в його здатності реагувати або виділяти певний сигнал, об’єкт, частоту тощо серед інших, ігноруючи сторонні впливи.
-
У хімії та біохімії — здатність речовини, каталізатора або ферменту взаємодіяти з певним субстратом, ігноруючи інші.
-
У педагогіці та соціології — принцип або практика відбору за певними критеріями (наприклад, здібностями), що призводить до нерівномірного розподілу можливостей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. селективність, р. селективності, д. селективності, з. селективність, о. селективністю, м. селективності, к. селективносте