секціонування

1. Процес поділу чогось на окремі секції або частини, особливо в технічних, конструкторських або організаційних контекстах.

2. У медицині та патології — розтин, препарування органу або трупа з метою дослідження його будови або встановлення причини смерті.

3. У біології та анатомії — розчленування біологічного об’єкта (організму, органу) на окремі частини для вивчення.

4. У архітектурі та дизайні — членування об’єкта, простору або конструкції на окремі складові секції.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |