Значення
-
Музичний термін, що позначає акорд із трьох звуків, розташованих по терціях, у якому нижнім звуком є терція основного тону, а найвищим — секста; перше обернення тріади.
-
У теорії музики — позначення інтервалу сексти між крайніми звуками такого акорду, що вказується в цифровому басу цифрою 6.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. секстакорд, р. секстакорду, д. секстакордові, з. секстакорд, о. секстакордом, м. секстакорді, к. секстакорде