секстакорд

1. Музичний термін, що позначає акорд із трьох звуків, розташованих по терціях, у якому нижнім звуком є терція основного тону, а найвищим — секста; перше обернення тріади.

2. У теорії музики — позначення інтервалу сексти між крайніми звуками такого акорду, що вказується в цифровому басу цифрою 6.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |