сечовід [sɛt͡ʃoʋid] Іменник Буква:С ЗначенняПравопис Значення Орган у виді трубки, що сполучає нирку з сечовим міхуром і слугує для відведення сечі; мочеточник. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. сечовід, р. сечоводу, д. сечоводові, з. сечовід, о. сечоводом, м. сечоводі, к. сечоводе ←гуталін гуталіновий→
