себель

[sɛbɛlʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Невеликий дерев’яний посуд циліндричної форми з однією ручкою, зроблений з цільного шматка дерева; використовувався для пиття води, квасу, носіння рідин.

  2. (заст.) Міра об’єму для рідин (перевашно для меду та пива), що використовувалася на території України в XVI–XVIII століттях; зазвичай дорівнювала приблизно 1,5–2 літрам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. себель, р. себелю, д. себелеві, з. себель, о. себелем, м. себелеві, к. себелю

Більше записів