Зворотний займенник, що вказує на те, що дія, виражена дієсловом, спрямована на самого виконавця цієї дії або стосується його самого.
Уживається для підсилення значення особового займенника або іменника, вказуючи на самостійність, незалежність дії або стану особи.
У ролі частки (розмовне): вживається для вираження несподіваності, незалежності дії або для надання відтінку невизначеності.