Властивість художнього твору, образу, мови тощо, що полягає у використанні сатири як засобу викриття й осміяння негативних суспільних явищ, вад людського характеру або пороків.
Здатність до сатиричного осмислення, відтворення дійсності; наявність сатиричного начала в творчості митця або в окремому творі.