сатикон

1. (мистецтво) Стилізований персонаж, що поєднує риси сатира (міфологічної істоти) та кота; використовується в образотворчому мистецтві, літературі та кіно, часто як символ хитрого, грайливого або містичного початку.

2. (фольклор) У сучасній українській міфотворчості та фентезі — казкова або магічна істота, гібрид людини (або сатира) та домашньої тварини (переважно кота), що володіє розумом і чарівними здібностями.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |