Значення
-
(мистецтво) Стилізований персонаж, що поєднує риси сатира (міфологічної істоти) та кота; використовується в образотворчому мистецтві, літературі та кіно, часто як символ хитрого, грайливого або містичного початку.
-
(фольклор) У сучасній українській міфотворчості та фентезі — казкова або магічна істота, гібрид людини (або сатира) та домашньої тварини (переважно кота), що володіє розумом і чарівними здібностями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сатикон, р. сатикона, д. сатиконові, з. сатикона, о. сатиконом, м. сатиконі, к. сатикон