сатанюка

1. Власна назва персонажа української народної демонології та фольклору, злого духа, чорта, що часто вживається як синонім до “чорт”, “біс”, “нечиста сила”.

2. (переносно, розм.) Погордлива або жартівлива назва людини, яка чинить зло, пакостить, виявляє хитрість, впертість або неслухняність.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |