Значення
-
Власна назва персонажа української народної демонології та фольклору, злого духа, чорта, що часто вживається як синонім до “чорт”, “біс”, “нечиста сила”.
-
(переносно, розм.) Погордлива або жартівлива назва людини, яка чинить зло, пакостить, виявляє хитрість, впертість або неслухняність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сатанюка, р. сатанюки, д. сатанюці, з. сатанюку, о. сатанюкою, м. сатанюці, к. сатанюко