1. (фольк., рідк.) Зменшувально-пестлива форма від іменника «сатана»; використовується для позначення чорта, нечистої сили, часто з відтінком жартівливості або зневаги.
2. (перен., розм.) Про людину (переважно дитину або жінку), яка своєю спритністю, вигадливістю або пустощами викликає одночасно і захоплення, і легке роздратування; бешкетник, пустун.