Значення
-
(фольк., рідк.) Зменшувально-пестлива форма від іменника «сатана»; використовується для позначення чорта, нечистої сили, часто з відтінком жартівливості або зневаги.
-
(перен., розм.) Про людину (переважно дитину або жінку), яка своєю спритністю, вигадливістю або пустощами викликає одночасно і захоплення, і легке роздратування; бешкетник, пустун.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сатаня, р. сатаняти, д. сатаняті, з. сатаня, о. сатаням, м. сатаняті, к. сатаня