сарбаз

1. У перській та деяких тюркомовних арміях — солдат-піхотинець, особливо в історичному контексті.

2. У переносному значенні — відданий, беззавітний прихильник або послідовник когось, готовий виконувати будь-які накази.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |