санктус

[sɑnktus] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (Sanctus) У християнській літургії: гімн на честь Бога, що є частиною канону меси або обідні, який співається або читається після префасії перед початком канону; текст гімну починається з латинських слів “Sanctus, sanctus, sanctus…” (“Свят, свят, свят…”).

  2. (Sanctus) Музичний твір (багатоголосе хорове складання), створений на текст однойменного літургійного гімну.

  3. (Sanctus) У західноєвропейській середньовічній та ренесансній музиці: одна з частин поліфонічної меси (поряд з Kyrie, Gloria, Credo, Agnus Dei).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. санктуси, р. санктус, д. санктусам, з. санктуси, о. санктусами, м. санктусах, к. санктуси

Більше записів