санкціювання

[sɑnkt͡sijuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Надання офіційного дозволу, схвалення або затвердження чогось вищою інстанцією, владою; легалізація певної дії чи рішення.

  2. Застосування санкцій (заходів примусу, обмежень або покарань) щодо когось або чогось з метою припинення порушень або відповідальності за них.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. санкціювання, р. санкціювання, д. санкціюванню, з. санкціювання, о. санкціюванням, м. санкціюванні, к. санкціювання

Більше записів