Значення
-
Надання офіційного дозволу, схвалення або затвердження чогось уповноваженим органом, особою або інстанцією; легалізація.
-
У міжнародному праві та політиці — застосування санкцій (обмежувальних заходів економічного, політичного, дипломатичного характеру) щодо держави, організації або особи з метою примусити до виконання певних вимог або покарання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. санкціонування, р. санкціонування, д. санкціонуванню, з. санкціонування, о. санкціонуванням, м. санкціонуванні, к. санкціонування