самурайство

1. Суспільний стан, військово-феодальний клас лицарів у середньовічній Японії, що існував з XI до середини XIX століття, з особливим кодексом честі (бусідо).

2. Сукупність морально-етичних принципів, правил поведінки та ідеологія, характерні для самураїв, що включають вірність, мужність, честь, самодисципліну та готовність до самопожертви.

3. Явище, пов’язане з культурою, побутом, історичною роллю та впливом самурайського стану на суспільство та культуру Японії.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |