Значення
-
Санскритський лінгвістичний термін, що позначає фонетичне явище метатези (перестановки) в корені слова, коли напівголосний звук [y] або [v] змінюється на відповідний голосний [i]/[ī] або [u]/[ū], а голосний, що стояв перед ним, перетворюється на відповідний напівголосний.
-
В індійській філософії та релігії — розповсюдження, поширення (наприклад, вчення, знання, вірування).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сампрасаран, р. сампрасарана, д. сампрасаранові, з. сампрасарана, о. сампрасараном, м. сампрасарані, к. сампрасаран