1. (історичне) Селянин, який самовільно, без дозволу поміщика чи влади, селився на вільних землях, часто в малозаселених пограничних районах (наприклад, у Степовій Україні).
2. (переносне) Людина, яка досягла успіху, високого рівня майстерності або знань без формальної освіти чи системного навчання, шляхом самоосвіти та власного досвіду.