самозвеличення

1. Навмисне підвищення власної значущості, перебільшення своїх досягнень, якостей або статусу з метою створення в інших людей завищеної думки про себе; самореклама, самопрославляння.

2. У психології — захисний механізм або риса характеру, що проявляється в прагненні людини виставляти себе в кращому світлі, вважати себе вищою, значущішою або талановитішою, ніж вона є насправді.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |