Значення
-
Навмисне підвищення власної значущості, перебільшення своїх досягнень, якостей або статусу з метою створення в інших людей завищеної думки про себе; самореклама, самопрославляння.
-
У психології — захисний механізм або риса характеру, що проявляється в прагненні людини виставляти себе в кращому світлі, вважати себе вищою, значущішою або талановитішою, ніж вона є насправді.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозвеличення, р. самозвеличення, д. самозвеличенню, з. самозвеличення, о. самозвеличенням, м. самозвеличенні, к. самозвеличення