самозупиняльний

[sɑmozupɪnjɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Такий, що має властивість зупинятися самостійно, без зовнішнього втручання, зазвичай після виконання певної операції або за настання певних умов (про механізми, процеси, системи).

  2. У техніці та інформатиці: такий, що передбачає або забезпечує автоматичну зупинку після завершення циклу роботи або при виникненні нештатної ситуації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозупиняльний, р. самозупиняльного, д. самозупиняльному, з. самозупиняльного, о. самозупиняльним, м. самозупиняльнім

Більше записів