самозупинник

Значення

1. Самозупинник — пристрій або механізм, призначений для автоматичного зупинення машини, апарата, технологічного процесу тощо при досягненні певних умов, виході контрольованих параметрів за задані межі або виникненні аварійної ситуації.

2. Самозупинник — у комп’ютерних технологіях та програмуванні — функція, процедура або модуль, який за певних умов (наприклад, виявлення критичної помилки, завершення циклу операцій) ініціює зупинку виконання програми або роботи системи.

3. Самозупинник — у переносному значенні — будь-який фактор, який призводить до припинення дії або процесу (наприклад, моральні принципи як самозупинник від безчинства).

Правопис та відмінювання