самозупинка

[sɑmozupɪnkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самозупинка — автоматичне припинення роботи механізму, машини, пристрою або технологічного процесу при досягненні певних заданих умов, зазвичай для запобігання аварії, поломки або виходу параметрів за допустимі межі.

  2. Самозупинка — у психології та медицині: миттєва, раптова зупинка власної мови, дії або руху, що виникає несвідомо внаслідок внутрішнього імпульсу або переживання, часто як симптом деяких психічних або неврологічних станів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозупинка, р. самозупинки, д. самозупинці, з. самозупинку, о. самозупинкою, м. самозупинці, к. самозупинко

Більше записів