Значення
-
Властивість технічної системи, механізму або програми автоматично припиняти свою роботу при виникненні певних умов, несправностей або завершенні заданого циклу.
-
(У психології) Здібність особистості свідомо припиняти небажану поведінку, емоційну реакцію або потік думок шляхом зусилля волі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозупинення, р. самозупинення, д. самозупиненню, з. самозупинення, о. самозупиненням, м. самозупиненні, к. самозупинення