Древослів

Словник Української Мови

самозрозумілий

[sɑmozrozumilɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

Такий, що не потребує додаткових пояснень, пояснення або доказів; очевидний, зрозумілий сам собою.
(У логіці) Такий, що є істинним за своєю логічною формою або в силу значення своїх складових частин; аксіоматичний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозрозумілий, р. самозрозумілого, д. самозрозумілому, з. самозрозумілого, о. самозрозумілим, м. самозрозумілім

Більше записів