1. (у літературознавстві) Стилістична фігура, при якій автор навмисно обмежує або применшує значення сказаного, ніби відмовляючись від власних слів або висловлювань; різновид іронії.
2. (рідко) Внутрішнє самозречення, відмова від власних переконань або прагнень.