Значення
-
(у літературознавстві) Стилістична фігура, при якій автор навмисно обмежує або применшує значення сказаного, ніби відмовляючись від власних слів або висловлювань; різновид іронії.
-
(рідко) Внутрішнє самозречення, відмова від власних переконань або прагнень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозреч, р. самозреча, д. самозречеві, з. самозреча, о. самозречем, м. самозречеві, к. самозречу