1. Технічний термін, що позначає властивість матеріалу, деталі або механізму забезпечувати власне змащування поверхонь, що труться, без зовнішньої подачі мастила протягом тривалого часу (наприклад, завдяки пористій структурі, що містить мастильний матеріал, або спеціальним антифрикційним покриттям).
2. У переносному значенні — такий, що функціонує автономно, без необхідності зовнішнього втручання чи підтримки для підтримання своєї працездатності.