самозатискний
[sɑmozɑtɪsknɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Технічний термін, що позначає пристрій, механізм або деталь, здатні до автоматичного затискання, фіксації або блокування під дією власних сил, без необхідності застосування додаткових зовнішніх затискних елементів.
-
У промисловості та машинобудуванні — властивий патрону, цангі, гільзі тощо, який затискає заготівлю або інструмент внаслідок осьового переміщення, що перетворюється на радіальне стискання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозатискний, р. самозатискного, д. самозатискному, з. самозатискного, о. самозатискним, м. самозатискнім