самозатяжний
[sɑmozɑtjɑʒnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про механізм, пристрій) Такий, що автоматично затягується, закріплюється або регулює силу затягування без додаткових зусиль чи додаткових пристроїв після початкового встановлення.
-
(переносно, про процес, стан) Такий, що має властивість самопосилюватися, розвиватися або підтримуватися за рахунок власних ресурсів або внутрішніх механізмів, часто поступово збільшуючи інтенсивність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозатяжний, р. самозатяжного, д. самозатяжному, з. самозатяжного, о. самозатяжним, м. самозатяжнім