Значення
-
(фіз., техн.) Автоматичне припинення процесу горіння, коливання або іншої хімічної чи фізичної реакції в речовині або системі через вичерпання палива, енергії або внаслідок внутрішніх властивостей самої системи, що перешкоджають підтриманню процесу.
-
(перен., рідко) Самостійне, без зовнішнього втручання, припинення якогось явища, процесу або стану (наприклад, конфлікту, емоції).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозатухання, р. самозатухання, д. самозатуханню, з. самозатухання, о. самозатуханням, м. самозатуханні, к. самозатухання