самозаточувальний
[sɑmozɑtot͡ʃuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що має здатність автоматично відновлювати свою ріжучу кромку (гостроту) під час експлуатації, зазвичай за рахунок особливої структури матеріалу або внутрішньої будови (про інструменти, зокрема різальні).
-
У техніці: властивий механізмам або пристроям, які забезпечують самовільне заточування своїх робочих елементів без зовнішнього втручання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозаточувальний, р. самозаточувального, д. самозаточувальному, з. самозаточувального, о. самозаточувальним, м. самозаточувальнім