самозастосовність

Властивість системи, правила чи принципу, які дозволяють застосовувати їх до самих себе, часто у логіці, математиці, інформатиці та лінгвістиці.

Здатність певного механізму, алгоритму чи теоретичного положення бути спрямованим на самого себе, аналізувати свою власну структуру або діяти в межах власного визначення.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |