самозаспокоєння

1. Психологічний стан або дія, спрямована на самостійне усунення тривоги, хвилювання, внутрішньої напруги шляхом раціонального пояснення ситуації, переконань або вмовлянь.

2. Часто вживається з відтінком негативної оцінки як схильність до невиправданого, ілюзорного заспокоєння, усунення від реальних проблем шляхом самообману.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |