самозароджування

[sɑmozɑrodʒuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у біології, істор.) Застаріла теорія, що пояснювала виникнення живих організмів із неживої матерії без участі інших живих істот; спонтанне народження.

  2. (у філософії та релігії) Поява, виникнення чогось (наприклад, світу, життя) з самого себе, без зовнішньої причини або творця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозароджування, р. самозароджування, д. самозароджуванню, з. самозароджування, о. самозароджуванням, м. самозароджуванні, к. самозароджування

Більше записів