Значення
-
(у ботаніці) процес перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки в межах однієї квітки або між квітками того самого рослинного організму.
-
(переносно) стан ізоляції, замикання в собі, що призводить до відсутності обміну ідеями, досвідом або розвитку з зовнішнім середовищем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозапилювання, р. самозапилювання, д. самозапилюванню, з. самозапилювання, о. самозапилюванням, м. самозапилюванні, к. самозапилювання