самозапильник

[sɑmozɑpɪlʲnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Біологічна властивість рослин, при якій запилення відбувається в межах однієї квітки або одного рослинного організму, без перенесення пилку з інших квіток чи рослин.

  2. Технічний пристрій або механізм, призначений для автоматичного запилення квіток у закритому середовищі (наприклад, у теплиці), часто шляхом вібрації або подачі повітряного потоку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозапильник, р. самозапильника, д. самозапильникові, з. самозапильник, о. самозапильником, м. самозапильникові, к. самозапильнику

Більше записів