самозапускаючий

[sɑmozɑpuskɑjut͡ʃɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Який здатний запускатися, починати роботу або функціонування автоматично, без зовнішнього втручання або команди.

  2. Який стосується програми, процесу чи механізму, що активується самостійно за певних умов або за розкладом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозапускаючий, р. самозапускаючого, д. самозапускаючому, з. самозапускаючого, о. самозапускаючим, м. самозапускаючім, к. самозапускаючий

Більше записів