самозапліднювання

[sɑmozɑplidnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (біол.) Процес запліднення в рослин, при якому пилок з тичинок потрапляє на маточку того самого квітка або іншої квітки тієї самої особини.

  2. (перен.) Внутрішній, замкнутий процес розвитку, що відбувається без зовнішніх впливів або контактів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозапліднювання, р. самозапліднювання, д. самозапліднюванню, з. самозапліднювання, о. самозапліднюванням, м. самозапліднюванні, к. самозапліднювання

Більше записів