самозапліднення

[sɑmozɑplidnɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у біології) Процес запліднення, при якому чоловічі та жіночі статеві клітини утворюються в одному організмі або квітці, що призводить до злиття гамет від одного батьківського індивіда.

  2. (у ботаніці) Тип запліднення у рослин, коли квітка запилюється власним пилком або пилком іншої квітки тієї ж рослини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозапліднення, р. самозапліднення, д. самозаплідненню, з. самозапліднення, о. самозаплідненням, м. самозаплідненні, к. самозапліднення

Більше записів