Значення
-
Надмірна, захисна любов до самого себе, що супроводжується перебільшеним почуттям власної гідності, важливості або досконалості; нарцисизм.
-
(у психології) Патологічна концентрація психічної енергії на власній особі, що розглядається як рання стадія формування его, а в дорослому віці — як розлад особистості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозамилування, р. самозамилування, д. самозамилуванню, з. самозамилування, о. самозамилуванням, м. самозамилуванні, к. самозамилування