самозакріплення

1. (юрид.) Процес або дія з набуття особою правового статусу, прав та обов’язків на території певної держави шляхом власних односторонніх дій (наприклад, фактичного довготривалого проживання) без оформлення через уповноважені державні органи, що може визнаватися судом.

2. (психол., розв.) Внутрішній процес або дія зі зміцнення власних позицій, переконань, мотивації або психологічної стійкості без зовнішнього втручання.

3. (техн.) Процес або властивість матеріалу, механізму чи конструкції фіксуватися, закріплюватися на місці автоматично, без застосування додаткових зовнішніх кріпильних елементів.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |