самозахищеність

[sɑmozɑxɪʃt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стан або властивість, що полягає у здатності особистості захищати себе, свої права, інтереси та кордони без зовнішньої допомоги, спираючись на власні сили, знання та навички.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозахищеність, р. самозахищеності, д. самозахищеності, з. самозахищеність, о. самозахищеністю, м. самозахищеності, к. самозахищеносте

Більше записів