самозахопний

[sɑmozɑxopnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який захопив владу, посаду, територію або майно незаконним шляхом, без будь-яких прав на це та проти волі законних власників чи населення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самозахопний, р. самозахопного, д. самозахопному, з. самозахопного, о. самозахопним, м. самозахопнім

Більше записів