1. Особа, яка незаконно захопила владу або територію, присвоїла собі чужі права, повноваження або майно.
2. Той, хто самовільно, без дозволу або правових підстав, заволодів чимось (наприклад, земельною ділянкою, житлом, чужим майном).
самозахоплювач
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |